Шизофренія і релігійна манія – Релігія і психічні хвороби

Громадянка М. до хвороби була спокійною, товариською, але дуже вразливою. Не володіючи достатнім освітою і критичним поглядом на забобони, вона підпала під вплив релігійно налаштованих людей. Психічне захворювання у М. почалося з «пророчого» сну: їй снилися «бачення». Вона стала фанатичною, почала постити, дотримуватися всі релігійні обряди. Стала погано спати, багато плакати, каятися перед богом в гріхах. У неї з’явилися зорові і слухові галюцинації релігійного характеру, що відрізняються такою реальністю, що хвору ніяк не вдавалося переконати в хибності її «видінь». М. розгублена, не може зрозуміти, де вона знаходиться, дезорієнтована в навколишньому середовищі і в власної особистості, щохвилини хреститься, не проявляє інтересу ні до чого, крім своїх маячних, релігійно забарвлених переживань. Вкрай підозріло відноситься вона і до оточуючих, вважає, ніби її хочуть вбити через те, що вона «велика грішниця». Хворий здається, що і вона, і вся її родина повинні загинути через гріхи, тому М. заявляє, що «потрібно змінювати їй чоловіка на хрест».
Психічне захворювання у М. пройшло в результаті лікування у лікаря.
Іноді подібні та інші вирази психічної хвороби ведуть до повної зміни особистості ( «людини ніби підмінили»), ослаблення чутливості, замикання в собі, відгородження від зовнішнього світу. Дуже часто у таких хворих мислення як би розщеплюється, відділяється від їх власного «Я». Уявлення, що виникли і які посіли міцне місце в їхньому мозку, здаються викликаними ззовні і набувають яскравого форму. Вони виступають у вигляді обману почуттів, т. Е. Галюцинацій, особливо слухових. Хворі чують «голоси», яких насправді немає, і хибно тлумачать їх походження і сутність. Самі протилежні почуття, думки і дії існують у цих хворих одночасно. Часто, щоб не пропонували хворому шизофренією (так називається ця психічна хвороба), він робить все навпаки. Наприклад, хворому пропонують підійти до лікаря, а він іде в протилежну сторону; його просять відкрити очі, він же закриває їх. Такий хворий може повторювати одні й ті ж слова і руху або застигати в одній позі надовго, навіть якщо вона для нього дуже незручна. Хворі на шизофренію не реагують на питання чи відповідають не але суті, холодні до рідних, дітям, яких вони до хвороби ніжно любили, нічим не цікавляться і байдужі, навіть якщо їм оголошують про смерть близьких людей. У них зустрічаються і найрізноманітніші маячні ідеї: відносини, переслідування, фізичного впливу та багато інших.
Подібні стани виліковні, так як в розпорядженні лікарів-психіатрів є багато ефективних засобів боротьби з цією та іншими психічними хворобами.
Треба зауважити, що багато богословські положення можуть сприяти виникненню деяких описаних вище симптомів шизофренії. Перш за все слід сказати хоча б кілька слів про релігійному розумінні совісті, що грає велику роль в житті віруючих. Церква вчить, що внутрішній спокій і благополуччя можуть виникнути тільки тоді, коли людина «вільний від гріхів», коли у нього «чиста совість». Совість тлумачиться церковниками як внутрішній «глас божий», як страж майбутнього. Людина, який має намір що-небудь зробити, веде як би внутрішню бесіду зі своєю совістю, яка або застерігає, або заохочує його. У цьому вченні вже видно свого роду роздвоєння, розщеплення свідомості. Віруючий вбачає в голосі совісті вплив надприродної сили.
Розщеплення особистості сприяє також вчення церкви про ангелів і диявола. Ми вже говорили вище про явища «бісівської одержимості», коли людина вважала (а церква його в цьому підтримувала), що в ньому сидить диявол. Віра в диявола приводила (а іноді і тепер призводить) до важких нервових і психічних захворювань. Історія релігій містить численні приклади шизофренії. Тут і «розмови» святих з богом або дияволом, і перетворення Савла в Павла, і «голосу» пророків, і багато іншого. Зустрічаються такі випадки (правда, нечасто) і в наш час. Так, одна хвора запитувала лікаря: «Я чую, що в обидва моїх вуха хтось шепоче. Якому голосу я повинна коритися? У правому вусі я чую накази вимовляти богохульні і непристойні слова, а в лівому – ніжний голос, який благає не піддаватися спокусам сатани ».
Явища такого порушеного, роздвоєного свідомості ми часто знаходили у людей з глибокими релігійними переконаннями, які всі виникаючі у них сумніви в релігії пригнічують пли, як кажуть, залишають в підсвідомості. Але ці сумніви не пропадають. Але одного разу може статися, що на вигляд благочестива людина в стані збудження почне в
ивергати страшні богохульства, поносити бога і все церковне. Це означає, що довгий час придушуються їм сумніви вийшли на поверхню.
Таким чином, гнітюче вплив релігії з її догматами, що викликають сумнів у їх істинності, призводить до явищ «одержимості», які нерідко можна пояснити описаним вище.
Подібні і деякі інші ознаки характерні для шизофренії – важкого психічного захворювання.
Важку хворобу виявили лікарі-психіатри у хворої Н. Все почалося з того, що вона захворіла екземою і звернулася за порадою до віруючої сусідці. Сусідка запропонувала Н. піти до знахарки до церкви, де вона і потрапила до шахрайки Ізвєковим, про яку ми вже згадували. До зустрічі з нею Н. жила нормальним сімейним життям, доглядала за своїми дітьми, любила чоловіка і мати, добре працювала.
Незвичайна для неї релігійна обстановка і страхітливі розповіді Ізвєковим і інших богомолок (а їх в церкві було чимало) справили на М. сильне враження. Їй порадили насамперед кинути чоловіка, сім’ю і роботу, що вона і зробила. Потрапивши під вплив шарлатанів, Н. стала дуже релігійною. Психічне захворювання почалося з того, що у неї з’явилося безсоння, тривога, розгубленість, пропав інтерес до всього, навіть до своїх, раніше так коханим, дітям. Говорила вона тільки про бога. Одного разу вона пішла з дому і ховалася кілька днів за містом, ховаючись в скирті соломи. Н. стверджувала, що в цей час ні звір, ні людина не сміли її чіпати, що їй дано від бога «дарування» розпізнавати злих і добрих. «За муки мої бог зазначив мене», – в екстазі несамовито шепотіла вона. Н. стала також стверджувати, що її мати – чаклунка і відьма, переслідує її за віру. Таким чином у хворої виникли відомі в психіатрії маячні думки. У таких випадках помилкові, неправильні судження психічно хворої людини не піддаються ніякому виправленню, його не можна переконати. Тільки медицина допомогла Н. вийти з цього хворобливого стану.
Або, питається, звідки, як не внаслідок психічного розладу (а адже служителі культу пояснюють це «божою благодаттю», зійшла на угодних богу людей), могли з’явитися у молоденької дівчини С., тільки-тільки що вийшла з шкільного віку, висловлювання релігійного характеру? Вона психічно хвора ось уже три роки. На питання С. не відповідає, читає напам’ять навіть проповіді, співає церковні пісні. Каже про рай і пекло, закликає до себе бога, манірність, хреститься і закочує очі. Себе вважає «святий», а кругом – одні «грішники». Переконана, що на «тому світі» отримає хітон і разом з боженькою ходитиме біля квітів. При появі лікаря назвала його лжепророком, почала цитувати уривки з Біблії, де говориться про страшний суд, про кари, які нібито відчувають грішники, дияволи, сатана і все, хто блюзнить, хулить бога, зраджує святі місця наруги, що не хрестить своїх дітей. Біблійні вислови вона відтворює як вірші, при цьому приходить в сильне збудження, в стан екстазу. Хвору неможливо переключити на іншу тему. Вважає, що живе не в місті, а в пустелі, фортеці, ізольованою від бісів дверима з хрестами. Лікарю раптом заявляє, що вже «давно все це бачила, ще коли ходила до церкви (коли вчилася в першому класі) з бабусею». І тут з’ясовується, що всі ці релігійні пізнання про загробне і церковного життя хвора отримувала ще в ранньому дитинстві. У дитячі роки С. перебувала під сильним впливом релігійно налаштованої бабусі, читала з нею Біблію, Євангеліє, відвідувала церкву і захоплювалася церковної живописом. Зовнішнє благоліпність церкви, підкріплене релігійним дурманом, зробило на вразливу дівчину зі слабкою нервовою системою згубну дію. Надмірно сильний подразник привів її нервову систему в стан позамежного гальмування, схожого з гіпнозом.
Кількість подібних прикладів можна було б збільшити. Але і сказаного досить, щоб отримати уявлення про шкоду релігійних настроїв, які сприяють виникненню різного роду психічних розладів у людей з нестійкою психікою.

  Реабілітація хворих на шизофренію