Класифікація латентних ознак в патопсихологическом обстеженні при шизофренії одна тисяча двісті тридцять сім


Класифікація латентних ознак в патопсихологическом обстеженні при шизофренії 1237

Визначення латентних ознак (далі – ЛП) грає істотну роль при оцінці операціонального компонента мислення хворих і рівня їх патології, що в подальшому позначається на побудові патопсихологического діагностичного судження, зокрема, при диференціальної діагностики. Виділенням різних видів латентних ознак займалися В.М.Блейхер [1], Б.В.Зейгарник [2,3], І.В.Круг [1], С.В.Лонгінова [4], Ю.Ф.Поляков [ 5], Б.Г.Херсонскій [6], проте, на даний момент не існує определѐнной класифікації ЛП.

Класифікація ЛП дозволить оцінити ступінь вираженості операціональних порушень мислення на різних стадіях захворювання і визначити їх внесок в структуру патопсихологического синдрому.


Метою даного дослідження є виділення різних видів ЛП. Об’єктом дослідження – різні види ЛП. У дослідженні ми виходимо з припущення про взаємозв’язок різних видів ЛП зі стажем захворювання при параноидной шизофренії.


Матеріали та методи. Було обстежено 20 осіб (10 – чоловіків, 10 – жінок) хворих параноидной шизофренією у віці від 35 до 58 років з різним стажем захворювання.


Для аналізу результатів визначалася частота народження ЛП в різних методиках дослідження мислення ( «Піктограми», «Порівняння понять», «Класифікація предметів», «Виключення зайвого»).


Результати та їх обговорення. В результаті дослідження були виділені наступні ЛП: суб’єктивні, сенсорні (акустичні, тактильні, нюхові, зорові), синтаксичні.


Суб’єктивні ЛП характеризувалися опорою випробовуваних на власні відчуття, сприйняття світу, минулий досвід і мають афективно заряджений характер (наприклад, в методиці «виключення предметів» хворий виключає пістолет, пояснює це тим, що у нього немає пістолета або виключає чобіт, пояснюючи: «тому що мені незручно ходити в чоботях», другий хворий в методиці «Піктограма» на слово розлука малює акваріум і пояснює: «у мене вдома є акваріум, і мама його викинула, мені було сумно»).

  Чим - відрізняється параноїк від - шизофреніка (1 - фото)

Глядачеві ЛП характеризувалися опорою випробовуваних на візуальні, наочні параметри предметів (наприклад, хвора об’єднує предмети в методиці «класифікація предметів» за ознакою їх приналежності до однієї групи кольорів: «червоні предмети» або об’єднує кухлик, каструлю і стакан тому, що вони «у вигляді циліндра»).

Використовуючи акустичні ЛП, випробовувані спиралися на звукові параметри предмета (наприклад, в методиці «Виняток предметів» хвора виключає пістолет і пояснює: «Він дуже гучний, можна оглухнути, коли стріляють. А решта предметів не гучні» або хворий при порівнянні понять «птах-горобець» об’єднує їх за ознакою того, що: «Вони обидва видають звуки, кукурікають, цвірінькають»).

Тактильні ЛП характеризувалися опорою випробовуваних на відчутні параметри предмета (наприклад, в методиці «Класифікація предметів» хвора виділяє в окрему групу диван і пояснює: «Люблю дивани, вони такі м’які, тут більше немає м’яких предметів, покладу його в окрему групу» ).

Використовуючи нюхові ЛП, хворі спиралися на параметри запахів предметів (наприклад, в методиці «Піктограма» хвора на вираз «теплий вітер» малює дерево з персиками і пояснює: «Це персики, вони такі ніжні, що пахнуть теплом»).

Використовуючи синтаксичні ЛП, випробовувані спиралися на синтаксичну основу слів (наприклад, до слова «справедливість» хворий малює стрілку і пояснює, що «Ця стрілка праворуч, це допоможе мені згадати»).


За усередненими виявилося, що хворі на шизофренію найбільш часто спиралися на суб’єктивні ЛП – 90% хворих. Зорові ЛП актуалізували 28,7% хворих; тактильні ЛП – 21,2%; акустичні ЛП – 15%; нюхові ЛП – 11,2%. Найменше хворі на шизофренію спиралися на синтаксичні латентні ознаки (3,6%).


Для аналізу зв’язку ЛП зі стажем захворювання ми застосовуємо статистичний критерій Манна-Уїтні. Умовно позначимо групу хворих на шизофренію зі стажем від 0-10 років в підгрупу «1», зі стажем від 10-15 років в підгрупу «2», від 15 і вище в підгрупу «3».

  Порушення в мотиваційній сфері

Між підгрупами «1» і «2», на підставі застосування критерію Манна-Уїтні (р Скопіювати